Мавзолей Потоцьких в Печері

На початку ХХ століття Владислав Городецький виконує низку дрібних і в той же час дуже артистичних проектів. Переважно то були сімейні мавзолеї для відомих осіб, що померли в ці часи. Однією із таких споруд є мавзолей Потоцьких в селі Печера поблизу Шолудьок.

IMG_1510 IMG_1548

Мавзолей Потоцьких у Печері це каплиця, хрещата в плані, з короткими раменами латинського хреста. Високі щипці з трьох боків здіймаються над романськими порталами, причому на бічних були колись вітражовані вікна, а на західному — вхід. Східна сторона являє собою абсиду. Під нею півкругла крипта, а там, посередині, — велика біломармурова дошка з епітафіями, вміщеними під двома різьбленими родинними гербами: семиконечний хрест «Пилява» дому Потоцьких з девізом латиною: «Щит протиставляв щитам» та «Тжаска» — півмісяць, уражуваний зверху й знизу мечами — дому Свєйковських, з якими були поріднені ці Потоцькі. Обабіч йдуть півколом у два яруси аркасолії з похованнями; частина аркасолій залишилася порожньою.

IMG_1504 IMG_1525

У вікнах було стільникове заповнення з видовжених шестикутних склоблоків системи «фальконьєр» — білих, в облямуванні — помаранчевих, бузкових. Ідеально рівна, як під більярдну кулю, підлога з тих же бергенгеймівських метлаських плиток. Важкі дубові двері — на стилізованих лапчастих завісах. Гофроване оцинковане залізо — кришка над сходами до крипти. Рване гранітне каміння — штучний камінь з цементу. Черепиця — не гірша від марсельської. Ліплення з цементу.

IMG_1514

Перед мавзолеєм-каплицею — великі стильні ворота, навішані на пілони, що фланкують в’їзд. Всередині кожного пілона влаштовано дзвіничку. Обабіч воріт — ковані ґрати, підняті на мурований цоколь і навішані пряслами на опори, оздоблені накладними цементними латинськими хрестами гарного чіткого рельєфу. Все це — на тлі густих паркових заростей парку — справляє незабутнє враження.

IMG_1536 IMG_1537

Невеличкий меморіальний ансамбль у Печері є справжнім шедевром архітектури історизму, однією з кращих робіт Владислава Городецького.

За радянської доби у каплиці було влаштовано клуб з кіноустановкою, а потім тут планувалося відкрити краєзнавчий музей. Із здобуттям Україною незалежності та відновленням релігійного життя, каплицю заново освячено вже як римо-католицький костьол св. Андрія Боболі.

Джерело: Д.В.Малаков. Архітектор Городецький. Архівні розвідки. — К.: Кий, 2013